В Дробицькому яру, у грудні 1941 – січні 1942 року відбулась страшна трагедія – масове знищення євреїв Харкова нацистами. У 2002 році на цьому місці створили меморіальний комплекс. Щороку сюди приходять харків’яни, з квітами, щоб вклонитися та віддати данину пам’яті за загиблими.
Події тих років особливо гостро відчуваються сьогодні, коли російські окупанти так нещадно і цинічно руйнують українські міста і села, вбивають людей, намагаючись знищити націю, зазначив мер Ігор Терехов. Меморіал у Дробицькому Яру теж потрапляв під обстріли в перші місяці вторгнення. Сліди від влучань ворожої артилерії нагадують про бої, що точились тут за свободу Харкова.
За словами рабина Харкова, в цій балці, на під’їзді до міста, було розстріляно більше 20-ти тисяч євреїв, хоча офіційні джерела оприлюднюють цифри від 16 до 19 тисяч людей.
Чоловіки, жінки, діти, підлітки, старенькі – всіх вивозили до Дробицького Яру під приводом відправки на роботи до Полтавщини. Але життєвий шлях цих людей обірвався тут. Дробицький Яр – це доказ геноциду проти окремого народу, трагедія, яку неможливо усвідомити, і тим паче – забути, говорить Мойше Москович. І надважливо, каже він, прийти сюди в дні роковин, щоб помолитися.
